полишати

полишати
I -а́ю, -а́єш, недок., полиши́ти, -лишу́, -ли́ши́ш, док., перех., розм.
1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь; залишати (у 1 знач.). || Вирушати, покидаючи тимчасово або назавжди кого-, що-небудь. || Зберігатися, не зникати.
••

Полиша́ти за собо́ю кого, що — а) рухаючись уперед, віддалятися від кого-, чого-небудь; б) випереджати, перевершувати.

2) Давати можливість розпоряджатися чим-небудь. || на кого. Доручати комусь піклуватися про кого-, що-небудь. || кому. Заповідати кому-небудь щось. Полишати у спадок.
3) Бути причиною появи, виникнення чого-небудь, спричиняти щось; залишати (у 3 знач.).
4) Зберігати, відкладати щось для кого-, чого-небудь; залишати (у 4 знач.).
5) також з інфін. Переставати займатися чим-небудь, припиняти щось робити; залишати (у 7 знач.). || Відмовлятися від чогось, забувати про щось. || перен. Припиняти використання чогось. Полишити гніздо.
6) Зберігати в якому-небудь стані, положенні і т. ін. || Не займати, не знищувати.

II -а́ю, -а́єш, док., перех.
Залишити всіх чи багатьох, все чи багато чого-небудь; позалишати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "полишати" в других словарях:

  • полишати — 1 дієслово недоконаного виду залишати розм. полишати 2 дієслово доконаного виду позалишати …   Орфографічний словник української мови

  • залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… …   Словник синонімів української мови

  • залишати — а/ю, а/єш, недок., залиши/ти, ишу/, и/шиш, док., перех. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь. || Вирушаючи звідкись, класти, поміщати щось де небудь для когось. 2) Віддавати, передавати у чиє небудь користування,… …   Український тлумачний словник

  • залишатися — а/юся, а/єшся, недок., залиши/тися, ишу/ся, и/шишся, док. 1) Продовжувати своє перебування де небудь, не полишати якогось місця. || з інфін. Продовжувати перебувати де небудь в якомусь положенні. || з інфін. Продовжувати перебувати де небудь з… …   Український тлумачний словник

  • замацувати — ую, уєш, недок., зама/цати, аю, аєш, док., перех., розм. Часто мацаючи що небудь, полишати на ньому плями, сліди брудних рук …   Український тлумачний словник

  • полишатися — а/юся, а/єшся, недок., полиши/тися, лишу/ся, ли/шишся, док., розм. 1) Продовжувати своє перебування де небудь, не покидати якогось місця; залишатися (у 1 знач.). 2) тільки 3 ос. Зберігатися, продовжувати існувати, бути; не зникати; залишатися (у… …   Український тлумачний словник

  • полишення — я, с., рідко. Дія за знач. полишати …   Український тлумачний словник

  • полишити — див. полишати …   Український тлумачний словник

  • роз'їжджатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся і розм. роз їзди/тися, и/ться, и/мося, и/теся, недок., роз ї/хатися, ї/деться, ї/демося, ї/детеся, док. 1) Полишати місце свого перебування, збору і т. ін., від їжджаючи куди небудь (про всіх чи багатьох). || Від їжджати …   Український тлумачний словник

  • доручати — доручити (кому виконання чогось), покладати, покласти (на кого); довіряти, довірити, повіряти, повірити (особливо важливу роботу, обов язки); покидати, покинути, полишати, полишити (кого що на кого від їжджаючи, залишаючи) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»